Go_A - Dumala

Я в середу родилася

Кажуть люди – горе

Не піду за багатого

Бо борода коле

А піду я за такого

Що сіються вуса

Він на мене кивне-моргне

А я засміюся


Виглядала у віконце

Та й засміялася

Вийшла мати воду брати

Та й догадалася

Знаю, доню, знаю, люба

Чого ти смієшся

Може кого полюбила

Та й не признаєшся


Стояла, думала, та й зажурила

Я ж тобі, матінко, не говорила

Ждала його щовечора в садочку

Я ж йому вишила тую сорочку


Я в середу родилася

Кажуть люди – горе

Не піду за багатого

За синєє море

Бо багатий п'є-гуляє

У чужому краю

Та до мене молодої

Листа посилає