Іво Бобул - Буває Так

Буває так, що доля співає,

А хтось не цінує її кожну мить,

Буває так, що час догорає,

Та кожну хвилину в нім радість бринить,

Я не хочу чекати, як на землю впаде небо,

І я хочу жити і кохати,

І більш нічого мені не треба.

Буває так, що життя пропливає, перед очима,

Як одна мить, буває так, що серце кохає,

Та десь в глибині, гірко щемить.


Я не хочу чекати, як на землю впаде небо,

Я хочу жити і кохати

І більш нічого мені не треба.

Я не хочу чекати,

Як на землю впаде небо,

Я хочу жити і кохати

І більш нічого мені не треба.

Я хочу жити і кохати

І більш нічого мені не треба.

Не треба.