Alyona Alyona - Муляжі

З пір’я гнізда порожні, та птахи не прилітають

У повітрі тривожно, та безпечні ще місця є

Сльози литиме кожен, хоча сонце ще сяє,

Як це стримати можна, коли люди щезають?

Але чорні мов ніч очі, кажуть нещасні

Свою посмішку стри – сміх чомусь не на часі

Це суворе життя, страх за руку трима

Де дитинство, якого уже нема


Як черствими стали такими мені скажіть

І чому є люди, а є просто муляжі

Та вогонь все-таки сяє в дитячих сумних очах,

Любові вони нас вчать, тож маємо пробачать


Як черствими стали такими мені скажіть

І чому є люди, а є просто муляжі

Та вогонь все-таки сяє в дитячих сумних очах,

Любові вони нас вчать, навчіть мене пробачать.