Pernatiz, Alyona Alyona - Поклик

З самого початку знали

Чим це закінчиться

Бо на нашому боці були

І демони, і янголи


Полум'я розпалене

Яке перетворило вас на попіл

Зробило з нас

Загартовану сталь


У нас не було варіантів

Окрім як і коли

Ви пробудили цю лють

Ви пробудили в нас


Поклик племені


Тут той

Хто зброю підіймає першим

Першим її ж і кладе

Ми з тих

Хто вертається й вертає

Кого ви не змогли

Навіть щиро ненавидіти


І дотепер такі рідні

Всі ви незнайомці

Стали бронею

Сталевими стали

Перетворилися

На хижаків вранці

Коли пробудив нас


Поклик племені


Туго затягнули мотузки

І ми разом не аби з ким

Щоб рвати зло тут на шматки


Наточили свої гострі вістря

І за своє обійстя

За землю свою ворога в грядки


Ґрунт, переораний залізом

Де стрибнеш – там і злізеш

Де зайдеш – там залишишся на вік


І прадідівські щирі настанови

В нашій ДНК будові

Тисячами голосів у голові


Це поклик, це клич, це від корені

Незламні перед страхом

І ніким іще не скорені

Ми премо тільки вгору

І ми для свободи створені

Та кожен має в спомині


Поклик племені