Drevo - Ластівка

Мене тримали, мене дістали

Мене ростили навіть любили

Усе давали що вимагала

Та усе чомусь було мало


Думала скоро , будуть питати

Дозволять в гори , де моя хата

Невдовзі стало повністю ясно

Усе вирішую не я, а їхня ласка


Ластівко моя

Не питатиму що хоче твоя душа

Забажатиму будеш ти одна

І робитимеш що скажу тобі я


Куди захочеш, піду з тобою

Найголовніше - для мене воля

Я хочу завжди бути собою

І вирішати, що видасть доля


Життя коротке, чи безкінечне?

і творить тіло чи твоя душенька?

Момент єдиний, чи може сотні?

Й що проживає вічно, а що горить до тла?