Vyshebaba, Burla - Душі

Душі мертвих полетіли в рай

На покоління ми не змилуєм, до зла немає жалю

Вовка не лякає сучий лай

Пролиті сльози на віки закарбуєм, прощення не знаю


На Донбасі міста не прокинуться від сирени,

їх покинули люди, як кров залишає вени,

їх відрізали скальпелем фронту супроти волі,

кожен з нас відчуває у тілі фантомні болі.


Ми вдивляємось в бік знерухомленої кінцівки,

але поки лише через оптику, лиш прицільно.

Не у білих халатах — у формі з брудними літерами

тут країну зшивають голками крупнокаліберними.


Юра мовчки скрутився у спальнику.

Ден промацував Санін кітель.

Ната поралася з вогнепальними.

Діти нудились, бо це ж діти.


Ярослав чаклував над вечерею.

Влад за бронік тягнув старлея.

Гучно падала туша імперії,

присипаючи нас землею.