Dovi - Падали

Коли ми з тобою падали - вставали знов

Кожен із своїми вадами, але разом

Ми були під водопадами чужих розмов

Але коли раптом падали - вставали знов


В очах твоїх пливу

В ту сторону де сонце

В очах твоїх живу

Тихенько під віконцем

В очах твоїх мій дім

Де тихо і комфортно

В очах твоїх мов дим

Розвію турботи


В очах твоїх мости

Між всім земним і небом

В очах твоїх рости

Мені постійно треба

Почав, то вже неси

Відповідальність, кажу собі

В очах твоїх грести

Я буду човнем аж за обрій


Стисло важко вкласти

Почуття у вірш

Бо слова - лиш пластир

Бо то букви лиш

Пластир що з водою

Легко опаде

Давай промовчимо

У обіймах день


Стисло важко вкласти

Почуття у вірш

Бо слова - лиш пластир

Бо то букви лиш

Пластир що з водою

Легко опаде

Давай промовчим