Lely45 - Дівчинка iз київського гетто

Я дівчинка із Київського гетто,

В моєму світі у людей, нема інтернету

усі життю радіють

стрибають по калюжах

додому поспішають бо кохані й небайдужі

тут кожний мріє

та обігріє

тут кожний за тебе життя не жаліє

Вдягнувши сукню білую я стану майже милою

та як завжди сміливою і прошепочу

(про те, як)

я тебе люблю і мріями своїми огорну

про те, як ти не застудив своїх гарячих крил

ти так в цьому вродлив

ти так в цьому вродлив

що більш не маю сил

всі часи міняються,

люди обіймаються

потім сваряться й розлучаються

ніхто не бореться

ніхто не молиться

більшість підкоряється і не намагається

слабкість не прикрасить

сила не полюбить

страх з радістю розщепить нас на атоми й згубіть

до біса всі пророцтва!

забий на «неподобства»!

традиції диктують по праву первородства.

я на вушко прошепчу тобі про те як

я тебе люблю і мріями своїми огорну

про те, як ти не застудив своїх гарячих крил

ти так в цьому вродлив

ти так в цьому вродлив

що більш не маю сил