Артем Лоік - Старшакам 2

Ти на сцену, брат, а я на війну...

Упадеш, а я тебе підійму.

Ти питав мене, чого б я хотів?

Напиши про мене кілька рядків…

Пам'ятаю тебе ще немовлям,

тримав слово міцно ти — немов лям!

А я за тебе відпрацюю той бій,

щоб тихіше римувалось тобі

Гола правда, як з твоїх рядків:

тут немає, друже, укриттів…

В одній точці зустрічаємо снаряди від русні,

щоб якщо накрило то усіх…

І не Бахмут, друже, а Бахмут…

Треба бахнуть, хоч тягне бухнуть...

Та не стану синім аватаром,

не червона рута тут, тому тікає син Ротару…

А ти не спіши хапати чарку,

допиши цю пісню для початку…

Розкажи за Маріуполь, якщо не слабак,

як ми убивали на вулицях домашніх собак…

Кров на тілах і кров на пащах білих лабрадорів…

Хай слухач додумає, почувши на повторі…

Це не «Ванька-Встанька», не натягнеш шаровари,

тут такі рядки, що натовпом не перевариш…

Ти на сцену, брат, а я на війну...

Упадеш, а я тебе підійму.

Ти питав мене, чого б я хотів?

Напиши про мене кілька рядків…

Пам'ятаю тебе ще немовлям,

тримав слово міцно ти немов лям!

А я за тебе відпрацюю той бій,

щоб тихіше римувалось тобі…

Якщо руки опустив, у нас тут снайпер в стаї:

п'ять контузій, без ноги стоїть не опускає!

І щоб силу свою за ніч знову віднайти,

йому необхідно відчувати сильний тил!

Одне діло знати, що іде війна, братан,

інше діло побувати три хвилини там…

І для цього твоя пісня, не для хіт-парадів,

не звикати треба, а тримати барикади!

Передай це людям, нагадай собі, інакше

ми загинемо за наше, так і не забравши наше!

Нехай цілі будуть, як то кажуть, унітарні,

та зі мною солідарні всі військові у лікарні.

Розкажи про нас без пафосу і без обману,

як твої пісні, ідеї ЗСУ не по карману

королям… Та є сліпі ще, тим, яким немає значення!

А тепловізор нам не треба, ми і так все бачимо...